- шлунок
- mide, aşqazan
Українсько-турецький словник. 2009.
шлунок
Look at other dictionaries:
шлунок — нка і нку, ч. 1) Орган травлення людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що являє собою розширену частину травного тракту. || Рештки перетравленої їжі, що викидаються з кишечнику назовні. 2) Страва, приготовлена з цього органа тварини … Український тлумачний словник
шлунок — [шлу/нок] нка, м. (на) нку, мн. нкие, нк іў … Орфоепічний словник української мови
шлунок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
столах — шлунок … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
страдба — шлунок … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
жовудок — шлунок … Лемківський Словничок
кутен — шлунок … Лемківський Словничок
галдун — шлунок, живіт … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
риндзя (кляґ) — шлунок зарізаного малого теляти … Лемківський Словничок
живіт — вота/, ч. 1) Частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. || Про шлунок, кишечник. || Протилежна від спини частина людського тіла. 2) заст. Життя. •• За живота/ заст. за життя … Український тлумачний словник
апепсія — ї, ж. Стан, при якому шлунок не виділяє пепсинів … Український тлумачний словник
